мутити

See also: мѫтити

Serbo-Croatian

Etymology

Inherited from Proto-Slavic *mǫtiti.

Pronunciation

IPA^(key): /mǔːtiti/
Hyphenation: му‧ти‧ти

Verb

му́тити impf (Latin spelling mútiti)

(transitive) to stir, disturb (to agitate liquid so as to make it untransparent)
(transitive, figuratively) to confuse, disturb, complicate
(intransitive) to hustle (to con in order to gain profit and similar)
(intransitive, with dative) to woo

Conjugation

Conjugation of мутити

Infinitive: мутити		Present verbal adverb: му́те̄ћи		Past verbal adverb: —		Verbal noun: му́ће̄ње
Number		Singular			Plural
Person		1st	2nd	3rd	1st	2nd	3rd
Verbal forms		ја	ти	он / она / оно	ми	ви	они / оне / она
Present		мутим	мутиш	мути	мутимо	мутите	муте
Future	Future I	мутит ћу¹ мутићу	мутит ћеш¹ мутићеш	мутит ће¹ мутиће	мутит ћемо¹ мутићемо	мутит ћете¹ мутићете	мутит ће¹ мутиће
Future	Future II	бу̏де̄м мутио²	бу̏де̄ш мутио²	бу̏де̄ мутио²	бу̏де̄мо мутили²	бу̏де̄те мутили²	бу̏дӯ мутили²
Past	Perfect	мутио сам²	мутио си²	мутио је²	мутили смо²	мутили сте²	мутили су²
	Pluperfect³	би̏о сам мутио²	би̏о си мутио²	би̏о је мутио²	би́ли смо мутили²	би́ли сте мутили²	би́ли су мутили²
	Imperfect	мућах	мућаше	мућаше	мућасмо	мућасте	мућаху
Conditional I		мутио бих²	мутио би²	мутио би²	мутили бисмо²	мутили бисте²	мутили би²
Conditional II⁴		би̏о бих мутио²	би̏о би мутио²	би̏о би мутио²	би́ли бисмо мутили²	би́ли бисте мутили²	би́ли би мутили²
Imperative		—	мути	—	мутимо	мутите	—
Active past participle		мутио m / мутила f / мутило n			мутили m / мутиле f / мутила n
Passive past participle		мућен m / мућена f / мућено n			мућени m / мућене f / мућена n
¹ Croatian spelling: others omit the infinitive suffix completely and bind the clitic. ² For masculine nouns; a feminine or neuter agent would use the feminine and neuter gender forms of the active past participle and auxiliary verb, respectively. ³ Often replaced by the past perfect in colloquial speech, i.e. the auxiliary verb biti (to be) is routinely dropped. ⁴ Often replaced by the conditional I in colloquial speech, i.e. the auxiliary verb biti (to be) is routinely dropped. *Note: The aorist and imperfect were not present in, or have nowadays fallen into disuse in, many dialects and therefore they are routinely replaced by the past perfect in both formal and colloquial speech.

References

“мутити” in Hrvatski jezični portal

Ukrainian

Etymology

Inherited from Old Ruthenian мутити (mutiti), from Old East Slavic мꙋтити (mutiti), from Proto-Slavic *mǫtiti.

Pronunciation

IPA^(key): [mʊˈtɪte]

Verb

мути́ти • (mutýty) impf (colloquial)

(transitive) to muddy, to make muddy
(transitive, figuratively) to disturb, to agitate, to stir up
(slang) to be up to
(impersonal) to feel nauseous

Conjugation

Conjugation of мути́ти, мути́ть (class 4b, imperfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.
imperfective aspect
infinitive	мути́ти, мути́ть mutýty, mutýtʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	муче́ний mučényj impersonal: муче́но mučéno
adverbial	мутячи́ mutjačý	мути́вши mutývšy
	present tense	future tense
1st singular я	мучу́ mučú	бу́ду мути́ти, бу́ду мути́ть, мути́тиму búdu mutýty, búdu mutýtʹ, mutýtymu
2nd singular ти	мути́ш mutýš	бу́деш мути́ти, бу́деш мути́ть, мути́тимеш búdeš mutýty, búdeš mutýtʹ, mutýtymeš
3rd singular він / вона / воно	мути́ть mutýtʹ	бу́де мути́ти, бу́де мути́ть, мути́тиме búde mutýty, búde mutýtʹ, mutýtyme
1st plural ми	мути́м, мутимо́ mutým, mutymó	бу́демо мути́ти, бу́демо мути́ть, мути́тимемо, мути́тимем búdemo mutýty, búdemo mutýtʹ, mutýtymemo, mutýtymem
2nd plural ви	мутите́ mutyté	бу́дете мути́ти, бу́дете мути́ть, мути́тимете búdete mutýty, búdete mutýtʹ, mutýtymete
3rd plural вони	мутя́ть mutjátʹ	бу́дуть мути́ти, бу́дуть мути́ть, мути́тимуть búdutʹ mutýty, búdutʹ mutýtʹ, mutýtymutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	муті́м, муті́мо mutím, mutímo
second-person	мути́ mutý	муті́ть mutítʹ
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	мути́в mutýv	мути́ли mutýly
feminine я / ти / вона	мути́ла mutýla
neuter воно	мути́ло mutýlo

Derived terms

мути́тися impf (mutýtysja)

Prefixed verbs

відмути́ти pf (vidmutýty), виму́чувати impf (vymúčuvaty)
відмути́тися pf (vidmutýtysja), виму́чуватися impf (vymúčuvatysja)
замути́ти pf (zamutýty), заму́чувати impf (zamúčuvaty)
замути́тися pf (zamutýtysja), заму́чуватися impf (zamúčuvatysja)
намути́ти pf (namutýty)
намути́тися pf (namutýtysja)
перемути́ти pf (peremutýty)
перемути́тися pf (peremutýtysja)
помути́ти pf (pomutýty)
помути́тися pf (pomutýtysja)
промути́ти pf (promutýty), прому́чувати impf (promúčuvaty)
промути́тися pf (promutýtysja), прому́чуватися impf (promúčuvatysja)
смути́ти pf (smutýty)
смути́тися pf (smutýtysja)

баламу́тити impf (balamútyty)
каламу́тити impf (kalamútyty)
мутни́й (mutnýj)
муть f (mutʹ)

Related terms

сму́та f (smúta)
сум'яття n (sumʺjattja)

References

Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “мутити”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
“мутити”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
“мутити”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)

This article is issued from Wiktionary. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.