спішити
Ukrainian
Etymology 1
Inherited from Old East Slavic спѣшити (spěšiti), from Proto-Slavic *spěšiti (“to hurry”), from *spěxъ (“haste”), from *spěti (“to advance, ripen, hurry”) + *-xъ. Equivalent to спіх (spix, “hurry”) + -и́ти (-ýty).
Pronunciation
- IPA(key): [sʲpʲiˈʃɪte]
Audio (file)
Verb
спіши́ти • (spišýty) impf (intransitive)
- to hurry, to hasten, to make haste, to be in a hurry
- Synonym: поспіша́ти impf (pospišáty)
- to be fast (said of clocks, watches)
Conjugation
Conjugation of спіши́ти, спіши́ть (class 4b, imperfective, intransitive)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | спіши́ти, спіши́ть spišýty, spišýtʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | спішачи́ spišačý |
спіши́вши spišývšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
спішу́ spišú |
бу́ду спіши́ти, бу́ду спіши́ть, спіши́тиму búdu spišýty, búdu spišýtʹ, spišýtymu |
| 2nd singular ти |
спіши́ш spišýš |
бу́деш спіши́ти, бу́деш спіши́ть, спіши́тимеш búdeš spišýty, búdeš spišýtʹ, spišýtymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
спіши́ть spišýtʹ |
бу́де спіши́ти, бу́де спіши́ть, спіши́тиме búde spišýty, búde spišýtʹ, spišýtyme |
| 1st plural ми |
спіши́м, спішимо́ spišým, spišymó |
бу́демо спіши́ти, бу́демо спіши́ть, спіши́тимемо, спіши́тимем búdemo spišýty, búdemo spišýtʹ, spišýtymemo, spišýtymem |
| 2nd plural ви |
спішите́ spišyté |
бу́дете спіши́ти, бу́дете спіши́ть, спіши́тимете búdete spišýty, búdete spišýtʹ, spišýtymete |
| 3rd plural вони |
спіша́ть spišátʹ |
бу́дуть спіши́ти, бу́дуть спіши́ть, спіши́тимуть búdutʹ spišýty, búdutʹ spišýtʹ, spišýtymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | спіші́м, спіші́мо spiším, spišímo |
| second-person | спіши́ spišý |
спіші́ть spišítʹ |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
спіши́в spišýv |
спіши́ли spišýly |
| feminine я / ти / вона |
спіши́ла spišýla | |
| neuter воно |
спіши́ло spišýlo | |
Derived terms
- поспіши́ти pf (pospišýty)
- спі́шка f (spíška)
- спіши́тися impf (spišýtysja)
Related terms
- спі́шний (spíšnyj)
Pronunciation
- IPA(key): [ˈsʲpʲiʃete]
Verb
спі́шити • (spíšyty) pf (imperfective спі́шувати)
Conjugation
Conjugation of спі́шити, спі́шить (class 4a, perfective, transitive)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | спі́шити, спі́шить spíšyty, spíšytʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | спі́шений spíšenyj impersonal: спі́шено spíšeno |
| adverbial | — | спі́шивши spíšyvšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | спі́шу spíšu |
| 2nd singular ти |
— | спі́шиш spíšyš |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | спі́шить spíšytʹ |
| 1st plural ми |
— | спі́шим, спі́шимо spíšym, spíšymo |
| 2nd plural ви |
— | спі́шите spíšyte |
| 3rd plural вони |
— | спі́шать spíšatʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | спі́шмо spíšmo |
| second-person | спіш spiš |
спі́ште spíšte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
спі́шив spíšyv |
спі́шили spíšyly |
| feminine я / ти / вона |
спі́шила spíšyla | |
| neuter воно |
спі́шило spíšylo | |
Derived terms
- спі́шитися pf (spíšytysja)
Further reading
- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “спішити”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- “спішити”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
- “спішити”, in Kyiv Dictionary (in English)
- “спішити”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)
This article is issued from Wiktionary. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.