розпалити

Ukrainian

From роз- (roz-) +‎ пали́ти (palýty). Compare Belarusian распалі́ць (raspalícʹ), Polish rozpalić.

розпали́ти • (rozpalýty) pf (imperfective розпа́лювати) (transitive)

(literally) to light, to inflame, to kindle (cause to burn)
(figuratively) to inflame, to kindle, to pique (rouse to a state of excitement: person, emotion, curiosity etc.)
(figuratively) to foment, to incite, to stoke up (encourage the development of: conflict, violence etc.)

Conjugation of розпали́ти, розпали́ть (class 4c, perfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.
perfective aspect
infinitive	розпали́ти, розпали́ть rozpalýty, rozpalýtʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	розпа́лений rozpálenyj impersonal: розпа́лено rozpáleno
adverbial	—	розпали́вши rozpalývšy
	present tense	future tense
1st singular я	—	розпалю́ rozpaljú
2nd singular ти	—	розпа́лиш rozpályš
3rd singular він / вона / воно	—	розпа́лить rozpálytʹ
1st plural ми	—	розпа́лим, розпа́лимо rozpálym, rozpálymo
2nd plural ви	—	розпа́лите rozpályte
3rd plural вони	—	розпа́лять rozpáljatʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	розпалі́м, розпалі́мо rozpalím, rozpalímo
second-person	розпали́ rozpalý	розпалі́ть rozpalítʹ
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	розпали́в rozpalýv	розпали́ли rozpalýly
feminine я / ти / вона	розпали́ла rozpalýla
neuter воно	розпали́ло rozpalýlo