ждати
Ukrainian
Etymology
Inherited from Proto-Slavic *žьdati (“to wait, to await”), from Proto-Balto-Slavic *g(e)id-, from Proto-Indo-European *gʰeydʰ-. Compare Old High German gīt (“avarice”) and Old Prussian gēide (“they are waiting”).
Pronunciation
- IPA(key): [ˈʒdate]
Audio (file)
Verb
жда́ти • (ždáty) impf (perfective пожда́ти)
- (transitive) to wait for (to stay where one is or delay action) [+genitive] [+ на (accusative)]
- 1895, Ivan Franko, “Основи суспільности [Basis of Society]”, in Житє і слово [Life and Word], page 242:
- Ждав на Параску, та вона не приходила.
- Ždav na Parasku, ta vona ne pryxodyla.
- I waited for Paraska, but she did not come.
- (intransitive) to wait (to stay where one is or delay action)
- 1878, Ivan Nechuy-Levytsky, Микола Джеря [Mykola Dzheria]:
- Бжозовський ждав тиждень, ждав другий, а суду не було.
- Bžozovsʹkyj ždav tyždenʹ, ždav druhyj, a sudu ne bulo.
- Brzozowski waited a week, waited another, but there was no trial.
- (transitive, intransitive) to expect, to wait (to believe that something will happen or count on something happening) [+genitive]
- 1870–1879[1], Panas Myrny, “Пасічник [Beekeeper]”, in Твори в п'яти томах [Works in 5 volumes], volume I, published 1954, page 167:
- Ні, вже не ждати добра від Якова.
- Ni, vže ne ždaty dobra vid Jakova.
- No, you can no longer expect good from Yakov.
- (figurative, transitive, in third person only) to await (to be in store for, to be ready for) [+genitive]
- 1899, Lesya Ukrainka, Думи і мрії [Thoughts and Dreams], volume 8:
- [Хвора:] Мене жде шибениця — я те знаю.
- [Xvora:] Mene žde šybenycja — ja te znaju.
- [Patient:] The gallows await me — I know that.
Conjugation
Conjugation of жда́ти, ждать (class 6°b, imperfective, transitive)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | жда́ти, ждать ždáty, ždatʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | жда́ний ždányj impersonal: жда́но ždáno |
| adverbial | ждучи́ ždučý |
жда́вши ždávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
жду ždu |
бу́ду жда́ти, бу́ду жда́ть, жда́тиму búdu ždáty, búdu ždátʹ, ždátymu |
| 2nd singular ти |
ждеш ždeš |
бу́деш жда́ти, бу́деш жда́ть, жда́тимеш búdeš ždáty, búdeš ždátʹ, ždátymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
жде žde |
бу́де жда́ти, бу́де жда́ть, жда́тиме búde ždáty, búde ždátʹ, ždátyme |
| 1st plural ми |
ждем, ждемо́ ždem, ždemó |
бу́демо жда́ти, бу́демо жда́ть, жда́тимемо, жда́тимем búdemo ždáty, búdemo ždátʹ, ždátymemo, ždátymem |
| 2nd plural ви |
ждете́ ždeté |
бу́дете жда́ти, бу́дете жда́ть, жда́тимете búdete ždáty, búdete ždátʹ, ždátymete |
| 3rd plural вони |
ждуть ždutʹ |
бу́дуть жда́ти, бу́дуть жда́ть, жда́тимуть búdutʹ ždáty, búdutʹ ždátʹ, ždátymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | ждім, жді́мо ždim, ždímo |
| second-person | жди ždy |
ждіть žditʹ |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
ждав ždav |
жда́ли ždály |
| feminine я / ти / вона |
жда́ла ždála | |
| neuter воно |
жда́ло ždálo | |
Synonyms
- чека́ти (čekáty)
References
- “МИРНИЙ Панас [MYRNY Panas]”, in Українська літературна енциклопедія [Ukrainian Literary Encyclopedia], 1988: “в циклах оповідань "Родина Бородаїв" (напис. у 70-х pp., опубл. 1954; назву дали дослідники) ― in the short story series "The Borodai Family" (written in the 70s, published in 1954; the title was given by researchers)”
Further reading
- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “жда́ти”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- Rusanivskyi, V. M., editor (2013), “жда́ти”, in Словник української мови: у 20 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 20 vols] (in Ukrainian), volumes 4 (д – жучо́к), Kyiv: Ukrainian Lingua-Information Fund, →ISBN
This article is issued from Wiktionary. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.