процвітати
Ukrainian
Etymology
From the процвіт- (procvit-) stem of процвісти́ (procvistý) + -а́ти (-áty). Compare Russian процвета́ть (procvetátʹ), Belarusian працвіта́ць (pracvitácʹ).
Pronunciation
- IPA(key): [prɔt͡sʲʋʲiˈtate]
Audio (file)
Verb
процвіта́ти • (procvitáty) impf (perfective процвісти́)
Conjugation
Conjugation of процвіта́ти, процвіта́ть (class 1a, imperfective, intransitive)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | процвіта́ти, процвіта́ть procvitáty, procvitátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | процвіта́ючий procvitájučyj |
— |
| passive | — | — |
| adverbial | процвіта́ючи procvitájučy |
процвіта́вши procvitávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
процвіта́ю procvitáju |
бу́ду процвіта́ти, бу́ду процвіта́ть, процвіта́тиму búdu procvitáty, búdu procvitátʹ, procvitátymu |
| 2nd singular ти |
процвіта́єш procvitáješ |
бу́деш процвіта́ти, бу́деш процвіта́ть, процвіта́тимеш búdeš procvitáty, búdeš procvitátʹ, procvitátymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
процвіта́є procvitáje |
бу́де процвіта́ти, бу́де процвіта́ть, процвіта́тиме búde procvitáty, búde procvitátʹ, procvitátyme |
| 1st plural ми |
процвіта́єм, процвіта́ємо procvitájem, procvitájemo |
бу́демо процвіта́ти, бу́демо процвіта́ть, процвіта́тимемо, процвіта́тимем búdemo procvitáty, búdemo procvitátʹ, procvitátymemo, procvitátymem |
| 2nd plural ви |
процвіта́єте procvitájete |
бу́дете процвіта́ти, бу́дете процвіта́ть, процвіта́тимете búdete procvitáty, búdete procvitátʹ, procvitátymete |
| 3rd plural вони |
процвіта́ють procvitájutʹ |
бу́дуть процвіта́ти, бу́дуть процвіта́ть, процвіта́тимуть búdutʹ procvitáty, búdutʹ procvitátʹ, procvitátymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | процвіта́ймо procvitájmo |
| second-person | процвіта́й procvitáj |
процвіта́йте procvitájte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
процвіта́в procvitáv |
процвіта́ли procvitály |
| feminine я / ти / вона |
процвіта́ла procvitála | |
| neuter воно |
процвіта́ло procvitálo | |
Derived terms
- процвіта́ння (procvitánnja)
- процвіта́ючий (procvitájučyj)
References
- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “процвітати”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- “процвітати”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
- “процвітати”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)
This article is issued from Wiktionary. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.