обмірковувати
Ukrainian
Etymology
From the обмірко́в- (obmirkóv-) stem of обміркува́ти (obmirkuváty) + -увати (-uvaty).
Pronunciation
- IPA(key): [ɔbmʲirˈkɔwʊʋɐte]
Audio (file)
Verb
обмірко́вувати • (obmirkóvuvaty) impf (perfective обміркува́ти)
- (transitive) to think over, to ponder, to consider, to cogitate, to reflect, to deliberate (on/upon/over)
- Synonyms: обду́мувати impf (obdúmuvaty), розду́мувати impf (rozdúmuvaty), розмірко́вувати impf (rozmirkóvuvaty)
Conjugation
Conjugation of обмірко́вувати, обмірко́вувать (class 2a, imperfective, transitive)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | обмірко́вувати, обмірко́вувать obmirkóvuvaty, obmirkóvuvatʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | обмірко́вуваний obmirkóvuvanyj impersonal: обмірко́вувано obmirkóvuvano |
| adverbial | обмірко́вуючи obmirkóvujučy |
обмірко́вувавши obmirkóvuvavšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
обмірко́вую obmirkóvuju |
бу́ду обмірко́вувати, бу́ду обмірко́вувать, обмірко́вуватиму búdu obmirkóvuvaty, búdu obmirkóvuvatʹ, obmirkóvuvatymu |
| 2nd singular ти |
обмірко́вуєш obmirkóvuješ |
бу́деш обмірко́вувати, бу́деш обмірко́вувать, обмірко́вуватимеш búdeš obmirkóvuvaty, búdeš obmirkóvuvatʹ, obmirkóvuvatymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
обмірко́вує obmirkóvuje |
бу́де обмірко́вувати, бу́де обмірко́вувать, обмірко́вуватиме búde obmirkóvuvaty, búde obmirkóvuvatʹ, obmirkóvuvatyme |
| 1st plural ми |
обмірко́вуєм, обмірко́вуємо obmirkóvujem, obmirkóvujemo |
бу́демо обмірко́вувати, бу́демо обмірко́вувать, обмірко́вуватимемо, обмірко́вуватимем búdemo obmirkóvuvaty, búdemo obmirkóvuvatʹ, obmirkóvuvatymemo, obmirkóvuvatymem |
| 2nd plural ви |
обмірко́вуєте obmirkóvujete |
бу́дете обмірко́вувати, бу́дете обмірко́вувать, обмірко́вуватимете búdete obmirkóvuvaty, búdete obmirkóvuvatʹ, obmirkóvuvatymete |
| 3rd plural вони |
обмірко́вують obmirkóvujutʹ |
бу́дуть обмірко́вувати, бу́дуть обмірко́вувать, обмірко́вуватимуть búdutʹ obmirkóvuvaty, búdutʹ obmirkóvuvatʹ, obmirkóvuvatymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | обмірко́вуймо obmirkóvujmo |
| second-person | обмірко́вуй obmirkóvuj |
обмірко́вуйте obmirkóvujte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
обмірко́вував obmirkóvuvav |
обмірко́вували obmirkóvuvaly |
| feminine я / ти / вона |
обмірко́вувала obmirkóvuvala | |
| neuter воно |
обмірко́вувало obmirkóvuvalo | |
Further reading
- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “обмірковувати”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- “обмірковувати”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
- “обмірковувати”, in Kyiv Dictionary (in English)
- “обмірковувати”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)
This article is issued from Wiktionary. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.