мовити
Old Ruthenian
Alternative forms
- мо́вить (móvitʹ)
- мо́лвити (mólviti) — archaic form
Etymology
From early мо́лвити (mólviti) with labiovelarization -olv- > -oŭv- > -ov-, inherited from Old East Slavic мъ́лвити (mŭ́lviti), from Proto-Slavic *mъ̀lviti, from *mъ̀lva; or continues Proto-Balto-Slavic *múlˀwīˀtei, from Proto-Indo-European *ml̥wH-éye-ti, from *mlewH-.[1] By surface analysis, мо́ва (móva) + -ити (-iti).
Related terms
Old Ruthenian terms derived from the Proto-Indo-European root *mlewH- (0 c, 4 e)
adverbs
- мовно (movno)
adjectives
- мовеный (movenyj)
- мовленый (movlenyj)
- мовный (movnyj)
- мовѧчїй (movjačij)
- мовѧщїй (movjaščij)
nouns
- мо́ва f (móva)
- мовенье n (movenʹje)
- мовленье n (movlenʹje)
- мовловство (movlovstvo)
- мовность (movnostʹ)
- мовца f (movca)
verbs
- мовитисѧ (movitisja)
- мовлꙗти (movljati)
- мовꙗти (movjati)
Descendants
References
- Trubachyov, Oleg, editor (1994), “*mъlviti”, in Этимологический словарь славянских языков [Etymological dictionary of Slavic languages] (in Russian), numbers 20 (*morzatъjь – *mъrsknǫti), Moscow: Nauka, →ISBN, page 227: “ст.-укр. молвити (1370), мовити (1388); ст.-бел. молвити, мовити ― st.-ukr. molviti (1370), moviti (1388); st.-bel. molviti, moviti”
Ukrainian
Etymology
From Proto-Slavic *mъlviti. Cognates include Czech mluviti, Polish mówić. Equivalent to мова (mova) + -ити (-yty).
Pronunciation
- IPA(key): [ˈmɔʋete]
Audio (file)
Conjugation
Conjugation of мо́вити, мо́вить (class 4a, biaspectual, transitive)
| biaspectual | ||
|---|---|---|
| infinitive | мо́вити, мо́вить móvyty, móvytʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | мо́влений móvlenyj impersonal: мо́влено móvleno |
| adverbial | мо́влячи móvljačy |
мо́вивши móvyvšy |
| present tense (imperfective) | future tense (imperfective) | |
| future tense (perfective) | — | |
| 1st singular я |
мо́влю móvlju |
бу́ду мо́вити, бу́ду мо́вить, мо́витиму búdu móvyty, búdu móvytʹ, móvytymu |
| 2nd singular ти |
мо́виш móvyš |
бу́деш мо́вити, бу́деш мо́вить, мо́витимеш búdeš móvyty, búdeš móvytʹ, móvytymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
мо́вить móvytʹ |
бу́де мо́вити, бу́де мо́вить, мо́витиме búde móvyty, búde móvytʹ, móvytyme |
| 1st plural ми |
мо́вим, мо́вимо móvym, móvymo |
бу́демо мо́вити, бу́демо мо́вить, мо́витимемо, мо́витимем búdemo móvyty, búdemo móvytʹ, móvytymemo, móvytymem |
| 2nd plural ви |
мо́вите móvyte |
бу́дете мо́вити, бу́дете мо́вить, мо́витимете búdete móvyty, búdete móvytʹ, móvytymete |
| 3rd plural вони |
мо́влять móvljatʹ |
бу́дуть мо́вити, бу́дуть мо́вить, мо́витимуть búdutʹ móvyty, búdutʹ móvytʹ, móvytymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | мо́вмо móvmo |
| second-person | мов mov |
мо́вте móvte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
мо́вив móvyv |
мо́вили móvyly |
| feminine я / ти / вона |
мо́вила móvyla | |
| neuter воно |
мо́вило móvylo | |
Derived terms
- мовля́ти impf (movljáty)
Prefixed verbs
- вимовля́ти impf (vymovljáty), ви́мовити pf (výmovyty)
- відмовля́ти impf (vidmovljáty), відмо́вити pf (vidmóvyty)
- замовля́ти impf (zamovljáty), замо́вити pf (zamóvyty)
- промовля́ти impf (promovljáty), промо́вити pf (promóvyty)
- розмо́витися pf (rozmóvytysja)
Further reading
- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “мовити”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
This article is issued from Wiktionary. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.