зобов'язувати
Ukrainian
Etymology
From the зобов'я́з- (zobovʺjáz-) stem of зобов'яза́ти pf (zobovʺjazáty) + -увати (-uvaty). Also analyzable as з- (z-) + обов'я́зувати impf (obovʺjázuvaty). Compare Polish zobowiązywać.
Pronunciation
- IPA(key): [zɔbɔˈʋjazʊʋɐte]
Audio (file)
Verb
зобов'я́зувати • (zobovʺjázuvaty) impf (perfective зобов'яза́ти)
Conjugation
Conjugation of зобов'я́зувати, зобов'я́зувать (class 2a, imperfective, transitive)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | зобов'я́зувати, зобов'я́зувать zobovʺjázuvaty, zobovʺjázuvatʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | зобов'я́зуваний zobovʺjázuvanyj impersonal: зобов'я́зувано zobovʺjázuvano |
| adverbial | зобов'я́зуючи zobovʺjázujučy |
зобов'я́зувавши zobovʺjázuvavšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
зобов'я́зую zobovʺjázuju |
бу́ду зобов'я́зувати, бу́ду зобов'я́зувать, зобов'я́зуватиму búdu zobovʺjázuvaty, búdu zobovʺjázuvatʹ, zobovʺjázuvatymu |
| 2nd singular ти |
зобов'я́зуєш zobovʺjázuješ |
бу́деш зобов'я́зувати, бу́деш зобов'я́зувать, зобов'я́зуватимеш búdeš zobovʺjázuvaty, búdeš zobovʺjázuvatʹ, zobovʺjázuvatymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
зобов'я́зує zobovʺjázuje |
бу́де зобов'я́зувати, бу́де зобов'я́зувать, зобов'я́зуватиме búde zobovʺjázuvaty, búde zobovʺjázuvatʹ, zobovʺjázuvatyme |
| 1st plural ми |
зобов'я́зуєм, зобов'я́зуємо zobovʺjázujem, zobovʺjázujemo |
бу́демо зобов'я́зувати, бу́демо зобов'я́зувать, зобов'я́зуватимемо, зобов'я́зуватимем búdemo zobovʺjázuvaty, búdemo zobovʺjázuvatʹ, zobovʺjázuvatymemo, zobovʺjázuvatymem |
| 2nd plural ви |
зобов'я́зуєте zobovʺjázujete |
бу́дете зобов'я́зувати, бу́дете зобов'я́зувать, зобов'я́зуватимете búdete zobovʺjázuvaty, búdete zobovʺjázuvatʹ, zobovʺjázuvatymete |
| 3rd plural вони |
зобов'я́зують zobovʺjázujutʹ |
бу́дуть зобов'я́зувати, бу́дуть зобов'я́зувать, зобов'я́зуватимуть búdutʹ zobovʺjázuvaty, búdutʹ zobovʺjázuvatʹ, zobovʺjázuvatymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | зобов'я́зуймо zobovʺjázujmo |
| second-person | зобов'я́зуй zobovʺjázuj |
зобов'я́зуйте zobovʺjázujte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
зобов'я́зував zobovʺjázuvav |
зобов'я́зували zobovʺjázuvaly |
| feminine я / ти / вона |
зобов'я́зувала zobovʺjázuvala | |
| neuter воно |
зобов'я́зувало zobovʺjázuvalo | |
Derived terms
- зобов'я́зуватися pf (zobovʺjázuvatysja)
Further reading
- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “зобов'язувати”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- “зобов'язувати”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
- “зобов'я́зувати”, in Kyiv Dictionary (in English)
- “зобов'я́зувати”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)
This article is issued from Wiktionary. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.